П'ять відомих на весь світ харківських вчених.
20 травня в Україні відзначають День науки - професійне свято працівників цієї сфери людської діяльності. І саме Харків "подарував" країні й всьому світу цілу плеяду видатних вчених, які внесли неоцінений вклад у розвиток науки. Серед них є навіть лауреати Нобелівської премії і автори важливих наукових відкриттів.
Редакція сайту 057 розповідає про п'ять відомих на весь світ харківських вчених.
Лев Ландау
Лев Ландау - видатний харківський фізик-теоретик. Народився 22 січня 1908 року. Закінчив Бакинський державний університет, де навчався одночасно на фізико-математичному й хімічному факультетах. Також навчався в Німеччині, Данії, Англії та Швейцарії. У 1934 році отримав науковий ступінь доктора фізико-математичних наук, а наступного року - звання професора.
Ландау зробив значний внесок у квантову теорію, в дослідження природи та взаємодії елементарних частинок, став автором низки відкриттів. Йому належить першість у розкритті природи діамагнетизму металів. Він є одним із засновників теорії надпровідності. "Курс теоретичної фізики", співавтором якого був науковець, переклали багатьма мовами світу.
У 1962 році Лев Давидович отримав Нобелівську премію у галузі фізики за дослідження з теорії конденсованих середовищ і рідкого гелію. У різні роки був обраний членом Данської королівської академії наук, Нідерландської королівської академії наук, Лондонського королівського товариства та інших.
Микола Барабашов
Микола Барабашов - видатний харківський астроном. Народився 30 березня 1894 року. Закінчив Харківський національний університет імені Каразіна, де навчався на фізико-математичному факультеті. З 1930 року протягом кількох десятиліть керував Харківською астрономічною обсерваторією. У 1934 році отримав звання професора, а через два роки - науковий ступінь доктора фізико-математичних наук.
Барабашов сконструював перший український спектрогеліоскоп. Йому належать значні відкриття у вивченні планет сонячної системи. Зокрема він встановив, що поверхня Місяця складається з вулканічних порід базальтового типу з великою пористістю, а також на 270-міліметровому рефлекторі з використанням світлофільтрів провів візуальні спостереження Марса, на підставі яких була складена карта поверхні планети. В подальшому виявив "квазідзеркальний" характер віддзеркалення світла від видимої поверхні Венери. Був одним з авторів і редактором першого "Атласу зворотного боку Місяця"
Ілля Мечников
Ілля Мечников - видатний харківський фізіолог. Народився 15 травня 1845 року. Закінчив Харківський національний університет імені Каразіна, де навчався на фізико-математичному факультеті. Також навчався у Німеччині та Італії. У 1868 році отримав науковий ступінь доктора зоології.
Мечников організував першу в Україні бактеріологічну станцію. Створив першу вітчизняну школу мікробіологів, імунологів та патологів. Він є одним із засновників еволюційної ембріології і теорії походження багатоклітинних організмів. Створив учення про цитотоксини. Розглядав проблеми виникнення і розвитку холери, туберкульозу та безлічі інших інфекційних захворювань. Велике значення мають його роботи з проблеми старіння, присвячені збільшенню тривалості життя людини.
У 1882 році Ілля Ілліч винайшов явище фагоцитозу і у подальшому розробив фагоцитарну теорію імунітету. За ці високі досягнення у 1908 році він був удостоєний Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини. У 1891 році обраний почесним доктором Кембриджського університету. У різні роки був обраний членом Лондонського королівського товариства, Американської академії мистецтв та наук і Туринської академії наук.
Микола Пильчиков
Микола Пильчиков - видатний харківський фізик-теоретик. Народився 27 травня 1857 року. Закінчив Харківський національний університет імені Каразіна, де навчався на фізико-математичному факультеті. Також навчався у Франції.
Пильчиков успішно проводив експериментальні та теоретичні дослідження у різних галузях фізики, електрохімії, електрофотографії, метеорології, тагеофізики. Він був серед вчених, які першими почали досліджувати радіоактивність, а також вивчати рентгенівські промені та впроваджувати рентгенографію. У 1893 році провів магнітні дослідження у районі Курської магнітної аномалії та відкрив кілька її нових районів. Сконструював низку оригінальних фізичних приладів, серед них рефрактометр, диференційний ареометр, термостат, рентгенівська фокус-трубка Пильчикова, однонитковий сейсмограф. Запропонував ідею висотного скафандра.
Микола Дмитрович був обраний членом Тулузької академії наук, міжнародного товариства електриків та наукових товариств США, Франції, Німеччини, Бельгії та Австрії.
Семен Кузнець
Семен Кзнець - видатний харківський економіст. Закінчив Харківський національний університет імені Каразіна, де навчався на юридичному факультеті. Також навчався у США. У 1926 році отримав науковий ступінь доктора філософії.
Кузнець присвятив свої наукові праці економіко-статистичним дослідженням з питань динаміки інвестицій, галузевої і технологічної структури капіталовкладень, еволюції накопичення капіталу у США та інших країнах, економічних циклів і економічного зростання. Першим почав досліджувати взаємозалежність між економічними коливаннями та довгостроковим економічним зростанням, а також став автором наукової роботи, присвяченої підрахунку національного доходу. Ця робота зробила значний внесок у становлення економічної науки. Створив теорію будівельних циклів - коливань тривалістю 18-25 років, пов'язаних із періодичним масовим оновленням житла новим поколінням. Відкрив закономірність динаміки демографічних процесів та кілька важливих загальноекономічних закономірностей розвитку світової економіки.
У 1971 році Семен Абрамович отримав Нобелівську премію у галузі економіки за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке призвело до нового, глибшого розуміння економічної та соціальної структури і процесу розвитку в цілому. У різні роки був обраний членом Асоціації з економічної історії, Королівського статистичного товариства Англії, членом Економетричного товариства, Міжнародного статистичного інституту, Американського філософського товариства, Королівської шведської академії, членом-кореспондентом Британської академії.