Імперські амбіції кремля

Путін порівнює себе з творцем імперії Петром Першим, але більш доречнішим є аналогія з Іваном Грозним та Миколою ІІ, які привели свої держави до смути та краху.

Іван Грозний запам’ятався своїми недолугими рішеннями починати війни з усіма підряд, маніакальною жорстокістю до своїх підлеглих та свого народу, Микола ІІ же проявив себе як слабкий керівник держави, не здатний приймати рішення в складних умовах та проявити твердість духу.

По історії так склалось, що росія ніколи не могла перемогти об’єднаний захід, адже завжди відставала від нього технологічно та за іншими показниками, всі перемоги росії, як правило, були обумовлені допомогою від провідних західних країн.

У 21 столітті є неприпустимим імперські амбіції кремля, коли росія дозволяє собі без приводу нападати на інші країни, анексувати території, вбивати та грабувати мирне населення.

Ігнорування росією норм міжнародного права врешті решт вдарить по самій росії, коли від неї відвернеться весь світ і в потрібну мить їй вже ніхто не допоможе.

Російський очільник втягнув свою країну у затяжну криваву війну на виснаження, що рано чи пізно тяжко вдарить по економіці та рівню життя самих росіян, втрати на війні сягнуть сотні тисяч російських військових, от тоді його народ підніметься та спитає, за що та ради чого ця безглузда війна?

Росія стрімко йде до поразки, вже зазнавши низки поразок на полі бою, і далі буде витіснена з Донбасу українською армією. «Спецоперація» - це катастрофічний провал путіна, він виявився невдахою не лише на війні - це повний політичний провал. І така думка вітає в усіх демократичних країн-партнерів, і не тільки.

РФ увійшла у період великої смути, і навіть після смерті путіна росію чекає довга та кровопролитна боротьба за владу.

Тож чекаємо на перемогу, а вона обов’язково буде. Україні ж залишається сподіватися, що цей час наступить якомога скоріше.